Притча про десять дів (Мт. 25:1–13) розкриває природу Церкви в часі очікування та невідворотність Божого суду. У реформатському прочитанні вона вчить розрізняти зовнішню форму віри та внутрішню благодать Святого Духа, Який дає витривалість у «довгій ночі» історії